Мій маніфест сили словами Лесі Українки.
"Ой, здається—не журюся, таки ж я не рада..."
Ці рядки Лесі Українки проникають у саме серце, особливо коли вони звучать у пісні.
Вероніка РОЇК, учениця 6-Б класу Бібрського опорного ліцею ім.Уляни Кравченко,підготувала неймовірно чуттєве виконання цього твору.
Це не просто спів — це щира розмова про внутрішню силу та легку тугу, яка знайома кожному.
Запрошуємо вас послухати цю магію слова та мелодії.
«Чом я не можу злинути вгору...» — ці рядки завжди були маніфестом свободи. Сьогодні, коли кожен із нас шукає внутрішню опору, поезія Лесі Українки звучить як ніколи актуально.
Учениця 11-В класу Анна Дворчин відчула та передала це прагнення вийти за межі буденності, яке так щиро описувала поетеса. Дякуємо Анні за це чуттєве відеочитання, що надихає мріяти та вірити у власні сили, незважаючи на обставини.
