Головна

Контакти

Історія школи

Адміністрація школи

Новини

Методоб'єднання Її ім'я носить наша школа Методична скринька

Проект 'Інтелект України'

Прозорість та інформаційна відкритість закладу Нормативні документи

Результативність роботи

Фотогалерея Відеогалерея

Протидія булінгу





20:10 18.04.2021

Психологічна готовність старшокласників до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО

ЗНО – важкий та відповідальний період в житті випускників, який вимагає належної підготовки.

​Від інших методів і прийомів оцінювання тестування відрізняється більшою об’єктивністю, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдиних вимог, унеможливлює випадковість під час оцінювання знань, дозволяє дуже чітко й швидко визначити їх рівень.

​Розглядаючи проблему готовності до тестування, слід відзначити, що рівень розвитку пізнавальних процесів старшокласників дозволяє їм успішно впоратися з такою формою оцінювання. ​

​Розвиток пізнавальних процесів забезпечує їхню го­товність до тестування, а саме:

уміння виділяти головне;

уміння бачити схожості та відмінності, порівнювати;

уміння працювати зосереджено;

уміння згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання;

уміння узагальнювати та диференціювати;

уміння міркувати та робити висновки.

​Безумовно, здобувач освіти повинен володіти достатнім обсягом знань з пред­мета, що поєднує у собі:

- сформовані поняття з предмета;

- наявність ряду відомостей загального характеру.

​Під час підготовки до тестування перед випускником постає проблема великого обсягу фактологічного, конкретного матеріалу, який не завжди логічно між собою пов'язаний.

​Для вирішення даної проблеми психологи рекомендують робити шпаргалки-конспекти, в яких на окремих аркушах пропонують предста­вити у вигляді логічних схем, моделей зміст вивченої теми. Основні роз­діли навчального матеріалу повинні бути висловлені у вигляді коротких тез зі встановленням логічних зв'язків між ними.

​Головні положення, думки краще виділити червоним кольором, обгрунтування думок -синім, конкретизацію - коричневим, функці­ональні особливості (якщо є) - зеленим і т. ін. Стрілками (прямими, хвилястими, пунктирними та ін.) позначити зв'язки, відносини тощо.

​Займаючись художнім оформленням логічних моделей тієї чи іншої теми - розфарбуванням рамочок, стрілок чи інших символів — здобувач освіти зосереджується на основних моментах даної проблеми, встановленні зв'язків між окремими думками, осмисленні цілого. На думку психоло­гів, чим більше часу він витрачатиме на такі заняття, тим ефективнішою буде засвоєна інформація. Таким чином, набувається важливий життєвий досвід легкого засвоєння важкого матеріалу.

​Після того, як здобувач освіти опрацював навчальну інформацію, склав логічну схему, оформив її, осмислив, шпаргалка, по суті, стає непотрібною. Він вільно зможе відтворити навчальний матеріал.

​Потрібно пам'ятати, що запам'ятовуються не слова, а думки, вкладені в них. Чим більше розмаїття позитивних та осмислених зв’язків з одиницею інформації тим легше вона відтворюється у ситуаціях використання. Крім того, корисно пам'ятати, що завдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які застосували в одному, вже вирішеному, зазви­чай не допомагають, а тільки заважають концентруватися та правильно відповісти на нове завдання.

​Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не під­ходять. Метод виключення дозволяє сконцентрувати увагу на одному-двох варіантах, а не на п'яти-семи.

​Можна порекомендувати випускникам залишити час для перевірки своєї роботи, щоб встигнути продивитися її та помітити явні помилки.

​Не можна не враховувати стан нервової системи здобувача освіти: ступінь його збудженості та врівноваженості, сили та рухливості (порушення нерво­вої діяльності призводять до швидкої стомлюваності й негативно впливають на кінцевий результат). Для вирішення цієї проблеми доцільно проводити міні-тренування майбутнього тестування, яке допоможе посту­пово адаптувати нервову систему до можливого майбутнього стресу. Для цього можна виконувати якомога більше різних опублікованих тестів з потрібних предметів. Необхідно пам'ятати, що одна із найважливіших вимог тестування - обмежений час виконання. Тому бажано тренуватися із секундоміром у руках: на одне завдання у найпростішій частині має витрачатися не більше двох хвилин.

​Також важливою є емоційна підготовка, яка допоможе впоратися із хвилюванням в перші хвилини тестування. Якщо здобувач освіти дуже хвилюється, то краще прикрити очі, розслабитися, пригадати що-небудь приємне. І лише після того, як прийде «робочий стан», можна уважно прочитати запитання. Не може бути такого, щоб випускник нічого не знав. Тому не слід засмучуватися та лякатися у першу ж хвилину. Рекомендується почати з того запитання, на яке учень може правильно відповісти. Поступово пригадаються й інші. Якщо відповідь невідома, то краще запитання залишити й приступити до наступного.

​ Поради здобувачам освіти для самостійної підготовки безпосередньо за декілька днів до тестування?

1. Залежно від свого психологічного типу («жайворонок» або «сова» максимально використовуйте вранішній або вечірній час.

2. Складаючи план на кожний день підготовки, чітко визна­чте, що саме сьогодні потрібно

повторити або вивчити.

3. Необхідно чергувати заняття та відпочинок; 40 хвилин занять, потім10 хвилин перерви (краще у цей час прийняти контрастний душ).

4. Напередодні тестування добре виспіться. Бажано увечері зробити невеличку прогулянку.

5. Обов'язково налаштуйтеся на сприятливий результат. Ніколи не думайте про те, що із завданням можете не впоратися.

​Практичний психолог Яценко Б.Є.

всі новини